28

Серпень

2016

28 Серпень 2016

CИСТЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ І ПІДТРИМКИ В ЗАРУБІЖНИХ ШКОЛАХ

У зарубіжній школі існують різні моделі діяльності дорослих у системі підтримки: «tutor» — тьютор, куратор (індивідуальний, груповий, класний), класний вихователь, класний керівник, психолог, координатор, «adviser» — радник, «counsellor» — радник, консультант, «career-counsellor» — консультант за вибором професійного шляху, «remedial teacher» — учитель компенсаційного навчання (іноді перекладають як «лікувальний» педагог).

В американській системі освіти існують поряд із згаданими формами підтримки такі як: шкільний радник — «school-counsellor», шкільний психолог — «school-psychologist», шкільний соціальний працівник — «school social worker» тощо.

У світовій системі освіти широко відомий термін «school-counselling and guidance» — шкільне консультування й керівництво. 

В Англії суть педагогічної допомоги і підтримки найточніше виражено в поняттях «pastoral care» — пасторське піклування; «tutoring» — опікунство.

Приблизно на початку 70-х років систему педагогічної підтримки почали усвідомлювати як важливу для Голландії. Якщо раніше можна було спостерігати лише випадкові, разові дії окремих педагогів на добровільних засадах і поза класом, то на теперішній момент діяльність з педагогічної підтримки почала набувати нормативного  характеру.

Структуру допомоги і підтримки введено до загальношкільної. Залучено велику кількість фахівців як всередині школи, так і поза нею для роботи з дітьми. Дії фахівців координуються. Педагогічну підтримку інтегровано в повсякденний освітній процес. У голландських школах можна виокремити три основні моделі системи педагогічної допомоги й підтримки:

  • експертна модель;
  • модель класного керівника (тьютора);
  • командно-секційна модель.

У системі «school counseling and guidance» існують три основні поля діяльності:

особистісний, соціальний та емоційний розвиток учнів;

навчальні вміння та навички;

керівництво у виборі кар’єри — і як професії, і взагалі подальшого життєвого шляху.

Це особливо характерно в ситуації Голландії, коли існують школи-комплекси, де в рамках одного навчального закладу співіснують різноорієнтовані структури.

Усі моделі в основі своїй приблизно однакові. Центром усієї структури є вчитель-предметник та його учні. У найближчому колі перебувають ті, кого ми називаємо тьюторами, класними керівниками. Це вчитель, закріплений за одним класом. Він веде спеціально передбачені розкладом курси, години особистісного та соціального розвитку, професійного консультування. Крім того, до тьютора можуть звертатися вчителі-предметники, батьки, щоб обговорити як проблеми учнів, так і свої особисті, безпосередньо пов’язані з дітьми.

Тьютори зазвичай займаються позаурочною дозвіллєвою діяльністю. В деяких школах до їхніх обов’язків належить здійснення моніторингу. Крім навантаження в рамках системи педагогічної підтримки такий класний керівник викладає навчальний предмет.

У наступному колі — фахівці, що працюють всередині школи. Вони входять у шкільний колектив. Здебільшого це теж учителі-предметники, але ті, що отримали спеціальну підготовку. Це може бути спеціалізація в компенсаційному навчанні, в соціалізації учнів, у статевому вихованні тощо.

У деяких випадках бувають потрібні зовнішні консультанти. Вони можуть бути з педагогічного інституту або фахівцями з поведінкових та інших проблем учнів. Ці консультанти складають зовнішнє коло фахівців. Важливо сприймати ці кола як взаємопов’язані компоненти, що забезпечують роботу всього механізму. І все ж таки, центром процесу є вчитель-предметник.

Міністерство освіти Нідерландів виділяє спеціальні кошти та оргструктури на підвищення якості педагогічної підтримки і допомоги дітям, особливо на обов’язкових загальноосвітніх ступенях навчання.

Служба «guidance» з’явилася в Америці на початку XX століття. З самого початку система зачіпала головним чином учнів старших класів і була пов’язана з професійною орієнтацією. Розвиток «гайденс» відбувався в умовах великих потрясінь і різних подій. Серед них можна назвати експлуатацію дитячої праці, негативний моральний розвиток учнів, підробітки, якими змушені були займатися учні, тощо. Люди, котрі займалися процесом соціальних реформ, були переконані, що система «гайденс» допоможе дітям знайти своє місце в житті. b/span>

Приблизно в 60 — 70-ті роки XX століття «гайденс» як система педагогічної підтримки почала бурхливо розвиватися в багатьох країнах і набувати нормативного характеру.

У змісті діяльності служби «гайденс» визначають три напрями:

  • економічний (профорієнтації);
  • навчальний (добір навчальних програм);
  • соціальний (вивчення особистості учня та керівництво її розвитком).

Нині педагоги, що консультують у системі «гайденс», як правило, не ведуть уроків. В основному, вони займаються консультуванням у чистому вигляді. Кожен має справу з кількома сотнями учнів (від 70 до 300).

Ключова постать служби — каунселер (фахівець-консультант). Каунселер поєднує в собі:

  • координатора виховної роботи школи, що бере участь у плануванні та вдосконаленні навчально-виховного процесу;
  • консультанта учнів, батьків, педагогів (першим він допомагає виявляти здібності й можливості, другим — розуміти дітей);
  • дослідника, що вивчає особистість дитини; методиста, що допомагає працівникам школи оволодіти принципами і методикою «гайденс».                                                                      

Крім того, каунселер радиться з батьками і вчителями, якщо необхідно надати допомогу якійсь дитині, що має проблему. Іноді шкільний радник розмовляє на перервах і після уроків з окремими учнями. Він надає батькам інформацію про агентства та бюро обслуговування, що готові допомагати сім’ям у розв’язанні проблем. Каунселер керує програмою «Гарантія успіху», яка допомагає дітям, котрі потребують додаткової допомоги, освоювати навички читання й математики.

Отже, комплексна модель системи педагогічної допомоги і підтримки передбачає звернення до трьох сфер діяльності.

До особистісної (соціальної) сфери належить самооцінка, взаємини з батьками, однолітками, вчителями.

До академічної (навчальної) сфери — оволодіння навчальними навичками та академічні досягнення учнів.

До сфери кар’єри (економічної) — вибір подальшого життєвого шляху, подальша освіта.

Увесь шкільний колектив працює як команда. В центрі перебувають каунселер та учень. Каунселер взаємодіє з учителями-предметниками, батьками, шкільними фахівцями (психолог, шкільний медпрацівник, фахівці, котрі займаються окремо взятими сферами). До позашкільних фахівців можна віднести тих, хто займається психічним здоров’ям учнів, питаннями соціалізації і працівників місцевого поліційного відділку. Інформаційне поле відкрите для обміну інформацією в будь-якому напрямі.